Де розум завше програє

девушка

Біжить  розпатлане  дівчисько,

От-от  захлюпає  з  жалю,

«А  щастя  близько,

близько,

близько»,-

Хрумтіли  брязкальця  калюж.

 

Чимдуж  від  себе,  сонця,  серця,

Що  кимось  повне  до  краєв,

Та  як  втекти  від  того  герця,

Де  розум  завше  програє.

 

Людський  наклеп  -  мерзенний  покруч  -

Чіпляє  коси  на  кілки,

«А  щастя  поруч,

поруч,

поруч»,-

б`ючись,  кричали  тарілки.

 

А  в  спину  промінь,

промінь,

промінь  -

Зимове  сонце  точно  в  ціль,

Хіба  ж  залишаться  на  спомин

Душі  втікачки  манівці.

 

Під  снігом  -  проліски  рапсодій,

І  хтось  шепоче,  як  девіз:

«А  я  осьо,

осьо,

осьо  де!

Ти  тільки  краще  придивись».

Інна Мірончик


Если вы увидели ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter. Спасибо. Мы ее обязательно исправим!


1 Star2 Stars (+7 rating, 4 votes)
Loading ... Loading ...